Що робити після відкриття виконавчого провадження
Повідомлення про арешт рахунку часто стає першою звісткою про виконавче провадження. Зазвичай людина одразу шукає спосіб «закрити справу». Але спочатку треба з'ясувати, що саме виконується. Підставою може бути судове рішення, виконавчий напис нотаріуса чи інший документ, який закон дозволяє примусово виконувати. Виконавець не переглядає справедливість боргу, а виконує документ. Незгода боржника з вимогами сама собою цей процес не зупиняє.
Перший крок — отримати постанову про відкриття провадження, встановити його номер, суму стягнення, дані виконавця й реквізити документа. Сторони можуть ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема через Автоматизовану систему виконавчого провадження у встановленому порядку. Перевірте також постанови про арешт і вже проведені списання. Часом проблема не в боргу, а в помилці обліку платежу чи порушенні процедури. Від цього залежить, куди звертатися — до виконавця чи до суду.
Коли можна зупинити виконавче провадження
У побуті кажуть «зупинити виконавче провадження», але закон розрізняє зупинення вчинення виконавчих дій, зупинення провадження в окремих випадках та його закінчення. Різниця принципова. Стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає конкретні підстави для тимчасового припинення дій виконавця. Серед них — визначені законом обставини військової служби, судове зупинення стягнення за виконавчим документом, окремі процедури банкрутства й вирішення питання про правонаступництво. Потрібні відповідні умови та документи. Сам факт мобілізації, незадовільного фінансового стану або подання позову не дає універсальної автоматичної «паузи».
Окремо стаття 38 регулює зупинення провадження, коли суд поновлює строк апеляційного оскарження рішення або приймає відповідну апеляцію до розгляду, з урахуванням установлених законом винятків. Якщо ж мета — не допустити списання грошей чи продажу майна до вирішення спору, потрібно обирати належний судовий захід. Корисно заздалегідь розібрати механізм зупинення виконавчого провадження через суд, особливо різницю між оскарженням виконавчого документа та проханням тимчасово припинити стягнення. Головна деталь проста: суд захищає конкретне право за наявності правових підстав, а не просто дає боржникові додатковий час.
Як зупинити стягнення через суд
Один із дієвих процесуальних інструментів — забезпечення позову. Зокрема, пункт 6 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України допускає зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який боржник оскаржує в суді. Це актуально, наприклад, для спорів щодо виконавчого напису нотаріуса. Проте позов і заява про його забезпечення мають різну мету. Перший спрямований на вирішення спору, друга — на тимчасовий захист, поки він розглядається. Суд перевіряє підстави, ризики та співмірність заходу.
Заява має пояснювати, який документ оскаржується, що вже робить виконавець і чому без тимчасового захисту виконання майбутнього рішення може бути істотно ускладнене. Самої незгоди недостатньо. Потрібні докази. Для підготовки позиції варто зібрати:
- копію виконавчого документа та постанову про відкриття провадження;
- постанови про арешт коштів чи майна й відомості про проведені дії;
- банківські виписки, підтвердження платежів та інші фінансові документи;
- докази підстав оскарження документа й подання відповідного позову;
- матеріали, які підтверджують реальну загрозу списання коштів або продажу майна.
Якщо суд застосує забезпечення, в ухвалі має бути зрозуміло визначено, що саме зупиняється. Отриману ухвалу слід оперативно передати виконавцю та перевірити її виконання. Не варто припускати, що сам факт реєстрації позову вже заборонив стягнення. І ще одна межа: забезпечення позову не означає перемоги у справі. Воно діє за процесуальними правилами й може бути скасоване. Коли борг підтверджено законним рішенням, а обставини лише ускладнюють оплату, доречніше розглядати відстрочку або розстрочку виконання за статтею 33 Закону, звернувшись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як оскаржити дії державного чи приватного виконавця
Оскаржувати можна не тільки виконавчий документ, а й рішення, дії або бездіяльність виконавця. Наприклад, якщо не враховано підтверджену оплату, без належних підстав арештовано певні кошти або не розглянуто заяву про усунення порушення. Тут важливо не змішувати два різні спори. Питання, чи існує борг за документом, не тотожне питанню, чи правильно діяв виконавець. Якщо подати скаргу не на той предмет, час буде втрачено, а примусове виконання може тривати.
Стаття 74 Закону визначає загальні правила оскарження. Дії під час виконання судового рішення оскаржують до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому процесуальному порядку. Якщо виконується рішення іншого органу або посадової особи, питання за загальним правилом розглядає адміністративний суд. Стягувач та інші учасники провадження, крім боржника, можуть також оскаржити дії державного виконавця начальнику відповідного відділу. Вибір способу захисту залежить від документа, характеру порушення та того, хто саме здійснює виконання.
Зі строками не зволікайте. Для оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця закон передбачає, зокрема, десять робочих днів із моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення; для постанови про відкладення виконавчих дій — три робочі дні. При зверненні до суду потрібно враховувати також відповідний процесуальний кодекс. Збережіть конверт із постановою, електронне повідомлення або банківську виписку, за якими можна встановити дату отримання інформації. Дата може визначити долю скарги.
У скарзі слід назвати конкретну постанову або дію, пояснити порушене право, послатися на докази та чітко сформулювати вимогу. Не просіть «скасувати все», якщо заперечуєте лише певний арешт чи суму. І пам'ятайте, що сама скарга зазвичай не призупиняє примусових дій. Якщо є ризик термінового продажу майна або списання коштів, питання тимчасового судового захисту потрібно вирішувати окремо, за правилами відповідного провадження. Спокійна, документально підтверджена позиція значно корисніша за обурений лист на кілька сторінок.
Як зняти арешт з рахунків і майна
Найнеприємніша несподіванка виникає тоді, коли виконавчі дії вже зупинено, а банківська картка все одно не працює. За загальним правилом це можливо: стаття 35 Закону передбачає збереження раніше накладених арештів на час зупинення, крім окремих законних винятків. Для їх зняття потрібна самостійна підстава. Стаття 59, зокрема, регулює ситуації з коштами на рахунках зі спеціальним режимом використання та майном, яке не належить боржнику. Власник чужого майна, на яке накладено арешт, може захищати своє право через позов про визнання права власності та зняття арешту. Якщо арештовано кошти, стягнення на які заборонене законом, необхідно надати підтвердні документи виконавцю.
Законне завершення провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, відстрочка виконання і зупинення дій мають різні підстави та наслідки. Не плутайте їх і не довіряйте обіцянкам «прибрати борг за один день». Слід перевірити чинність документа, законність дій виконавця і способи захисту майна на час спору. Навіть під час воєнного стану загальної автоматичної зупинки всіх проваджень немає. Чим раніше зібрані документи й обрано правильний порядок дій, тим більше шансів захистити свої права без зайвих витрат і процесуальних помилок.
Як створити презентацію онлайн без реєстрації та ...
Фен і гірсько-долинні вітри: чому в Передкарпатті взимку раптово теплішає
Фарбування дерев'яного зрубу в Україні
Строительство бассейнов под ключ для дома и участка
Професійне миття вікон: що потрібно знати?
Як жінці вибрати вібратор для особистого комфорту