Премію «За мужність» присуджує американська організація Washington OXI Day Foundation людям, які продемонстрували виняткову мужність у боротьбі за свободу й демократію, зокрема ризикуючи власним життям.
Саймон Шустер розповів, що ніколи не зустрічався з Вікторією особисто, однак уважно стежив за її журналістською роботою, а згодом – за повідомленнями про її викрадення російськими військами та загибель у полоні.
За його словами, вперше він почув про Рощину від міського голови Енергодара, з яким зустрівся в Запоріжжі після захоплення російськими військами Запорізької атомної електростанції у 2022 році.
Читайте також: Рада направила президенту запит щодо присвоєння Рощиній звання Герой України
Мер розповів Шустеру, як разом із командою намагався зупинити просування російських військ, споруджуючи барикади на дорозі до АЕС. Серед тих, хто перебував там під час наближення російських танків, була й журналістка Вікторія Рощина.
«Я ледь міг у це повірити. Російські танки наближалися до атомної електростанції, готуючись відкрити вогонь, а українські посадовці, які тримали оборону на барикадах, були там разом із журналісткою?» – пригадав Шустер.
Він наголосив, що Рощина була єдиною журналісткою, яка наважувалася повертатися на окуповані Росією території, щоб документувати те, що там відбувається.
«Їй було необхідно побачити окупацію на власні очі. Їй було необхідно розповісти про неї світові», – сказав американський журналіст.
Шустер також повідомив, що підтримував зв'язок із батьком Вікторії, Володимиром Рощиним, який попросив його виступити від свого імені. За словами Шустера, батько журналістки не зміг приїхати на церемонію через стан здоров'я: нещодавно він переніс серцевий напад.
«Не можна допустити, щоб правда загинула в полоні», – йдеться у зверненні Володимира Рощина, яке зачитав Саймон Шустер.
Читайте також: «Заплатила найвищу ціну»: IPI вимагає від РФ покарати винних у загибелі Вікторії Рощиної і звільнити 27 журналістів
Батько журналістки розповів, що Вікторія захопилася журналістикою ще у школі, а свою професію сприймала насамперед як можливість допомагати іншим.
Ще школяркою вона написала твір про те, що означає бути щасливою.
«Вона написала, що для неї щастя – це жити не лише для себе, а й заради допомоги іншим. У цьому полягало її щастя», – йдеться у зверненні Володимира Рощина, яке зачитав Саймон Шустер.
За словами батька, від початку кар'єри Вікторія обирала складні й небезпечні теми, вимагала підзвітності від представників влади.
«Буду відвертим: як батько, я намагався відмовити її від цього. Я хвилювався за неї. Вона мала стільки талантів, і я радив їй обрати такий шлях, який не наражав би її життя на небезпеку. Але вона обрала власний шлях – і усвідомлювала всі ризики», – зазначив Володимир Рощин.
Він нагадав, що російські військові вперше викрали Вікторію у березні 2022 року. Після звільнення вона мала вирушити до Вашингтона для отримання журналістської нагороди. Квитки та готель уже були заброньовані, однак Рощина відмовилася від поїздки й натомість повернулася на окуповану територію, до Маріуполя, щоб продовжити репортерську роботу.
«Вона зробила це з єдиною метою: показати світові жорстоку правду про злочини російського агресора. Ця відданість коштувала Вікторії життя», – йдеться у зверненні. ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Можна вбити журналіста, але не правду». У ПАРЄ вшанували пам'ять Вікторії Рощиної
Про це повідомляє Радіо Свобода. http://www.radiosvoboda.org
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Трамп заявив,що «не ...
Наступна новина: Кувейт викликав іранського ...
Теми для розмови з друзями: як вийти за межі новин
Фен і гірсько-долинні вітри: чому в Передкарпатті взимку раптово теплішає
Фарбування дерев'яного зрубу в Україні
Строительство бассейнов под ключ для дома и участка
Професійне миття вікон: що потрібно знати?
Як жінці вибрати вібратор для особистого комфорту