Аня до березня навчалася у Мізоцькій школі-інтернаті. На вихідні часто рідні забирали дитину додому. Мама згадує, що дівчина цікавилася географією, полюбляла читати українську та зарубіжну літературу, захоплювалася в’язанням та плетінням з бісеру. Загалом була як усі діти, проте чомусь втікала з дому. Неодноразово працівники міліції знаходили підлітка та повертали родичам.
Світлана Андріївна доглядає стареньку маму та й сама після зникнення донечки прихворіла. Проте воліє про це не говорити. Жінка з нетерпінням чекає того дня, коли Аня переступить поріг домівки і обійме її.
— Донечко, вернись, мені так тебе не вистачає. Анюточко, вернись, дитя, додому. Ми тебе дуже любимо, — плачучи, звертається до дівчини мама.
Сподіваємося, що безмежна материнська любов та туга розтоплять серце Ані і незабаром вона повернеться додому.
СЗГ УМВС України
в Рівненській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Житомирській області ...
Наступна новина: Росія виступила на захист ...
Де здати аналізи на ТТГ (тиреотропний гормон) у ...
Чому ми накопичуємо речі, які не використовуємо
Переваги обирати казино Слот Сіті
Чому потрібно обирати казино Слот Сіті?
Почему студенты выбирают азартные онлайн-игры: мотивация, технологии и современные тренды
Чому варто вибирати натяжні стелі зі світловими лініями?