Аня до березня навчалася у Мізоцькій школі-інтернаті. На вихідні часто рідні забирали дитину додому. Мама згадує, що дівчина цікавилася географією, полюбляла читати українську та зарубіжну літературу, захоплювалася в’язанням та плетінням з бісеру. Загалом була як усі діти, проте чомусь втікала з дому. Неодноразово працівники міліції знаходили підлітка та повертали родичам.
Світлана Андріївна доглядає стареньку маму та й сама після зникнення донечки прихворіла. Проте воліє про це не говорити. Жінка з нетерпінням чекає того дня, коли Аня переступить поріг домівки і обійме її.
— Донечко, вернись, мені так тебе не вистачає. Анюточко, вернись, дитя, додому. Ми тебе дуже любимо, — плачучи, звертається до дівчини мама.
Сподіваємося, що безмежна материнська любов та туга розтоплять серце Ані і незабаром вона повернеться додому.
СЗГ УМВС України
в Рівненській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Житомирській області ...
Наступна новина: Росія виступила на захист ...
Як вести сімейний бюджет без таблиць на 20 аркушів
Як чистити кавомашину від накипу
Пігменти для брів biotek для майстрів перманентного макіяжу
Як підібрати шарф до верхнього одягу