Аня до березня навчалася у Мізоцькій школі-інтернаті. На вихідні часто рідні забирали дитину додому. Мама згадує, що дівчина цікавилася географією, полюбляла читати українську та зарубіжну літературу, захоплювалася в’язанням та плетінням з бісеру. Загалом була як усі діти, проте чомусь втікала з дому. Неодноразово працівники міліції знаходили підлітка та повертали родичам.
Світлана Андріївна доглядає стареньку маму та й сама після зникнення донечки прихворіла. Проте воліє про це не говорити. Жінка з нетерпінням чекає того дня, коли Аня переступить поріг домівки і обійме її.
— Донечко, вернись, мені так тебе не вистачає. Анюточко, вернись, дитя, додому. Ми тебе дуже любимо, — плачучи, звертається до дівчини мама.
Сподіваємося, що безмежна материнська любов та туга розтоплять серце Ані і незабаром вона повернеться додому.
СЗГ УМВС України
в Рівненській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Житомирській області ...
Наступна новина: Росія виступила на захист ...
Веб-студия MSN как партнер для развития бизнеса в ...
Адвокат для предпринимателей: правовая защита бизнеса и личных рисков
Натяжна стеля: що потрібно знати
Декоративні сітки для приватних ділянок: поєднання естетики та практичності
Поза часом та трендами: філософія, технології та ключові принципи створення сучасного житлового простору
Пенетрация и растяжимость битума: ключевые показатели качества