Донькою… об стіну
Жителів села Солонсько Дрогобицького району Віктора Кузенка та його співмешканку Василину Сороченко (імена та прізвища засудженого та потерпілої з етичних міркувань змінено) не можна було назвати ідеальною парою. Обоє полюбляли дружньо заглядати у чарку та влаштовувати один одному скандали. Нерідко жертвою цих суперечок ставала молода жінка, котрій діставалося на горіхи від співмешканця. І хоча конфлікти між молодими людьми були своєрідними тривожними сигналами для Василини, ставити крапку на стосунках вона чомусь не поспішала. Натомість жінка кілька разів зверталася з цього приводу до місцевих правоохоронців. Дільничні інспектори неодноразово проводили профілактичні бесіди із дебоширом. Під час зустрічей з працівниками міліції Віктор обіцяв виправитися. Однак, далі слів справа не заходила.
Якось Василина зважилася народити від Віктора дитину. Щоправда, поява доньки жодним чином не вплинула на батька. Він і далі продовжував зазирати в чарку, спокушаючи до оковитої й кохану та як і раніше, влаштовував вдома конфлікти.
Одного березневого дня Віктор узяв у своєї співмешканки гроші та подався до магазину, аби придбати випивку та закуску. Повернувшись за півгодини додому із пляшчиною оковитої та упаковкою пельменів, він заходився варити страву. Коли усе було на столі, Кузенко покликав свою пасію до столу. Поклавши дитину спати в кімнаті, Василина подалася на кухню. Відтак молоді люди почали чаркуватися. Перехиливши кілька келишків міцного напою, молоді люди почали сперечатися. Сороченко почала дорікати своєму співмешканцю, натякаючи, що він ніде не працює та зловживає горілкою. Це розлютило Віктора й він кілька разів ударив Василину. Коли ж дебошир трохи заспокоївся та пішов до кімнати, Сороченко зателефонувала своїй тітці, попросивши викликати міліцію. За якийсь час між молодими людьми знову виникла суперечка. Коли Василина вийшла з кімнати, розлючений благовірний підійшов до ліжка й, схопивши двомісячну дочку за ніжки, кілька разів вдарив… маленьким тільцем об стіну. Відтак Кузенко жбурнув маля на підлогу.
Невдовзі до оселі Віктора та Василини прибув дільничний інспектор Дрогобицького райвідділу внутрішніх справ. Правоохоронець виявив у кімнаті будинку закривавлене тіло дитини, яка ще дихала. Невдовзі дівчинку забрала швидка. Щоправда, врятувати бідолашне малятко медикам не вдалося. А тим часом дільничний інспектор разом з оперативниками, котрі прибули на виклик, затримали Кузенка та доставили його до райвідділу внутрішніх справ.
Як повідомив слідчий відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров’я особи СУ ГУ МВСУ у Львівській області капітан міліції Василь Николин, обвинувачений у скоєнні злочину – 34-річний Віктор Кузенко відмовився визнавати свою вину. Він пояснив, що не заподіював дитині тілесних ушкоджень й навіть не бачив, як вона впала. Натомість Василина Сороченко. котра у своїй заяві підтвердила, що дитину убив її співмешканець, під час допиту у якості потерпілої повідомила інше. Жінка розповіла, що зопалу написала заяву, в якій звинуватила у вбивстві Віктора, оскільки була… невпевнена в тому, що він це міг зробити. Однак, завдяки доказам зібраним досудовим та судовим слідством, було підтверджено вину Кузенка. Його було визнано винним у скоєнні умисного вбивства малолітньої дитини, покарання за яке передбачено 115 статтею Кримінального кодексу України. Обставиною, що обтяжувала його провину було вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. В результаті вироком колегії суддів Дрогобицького районного суду дітовбивцю засуджено до 13 років позбавлення волі.
Горе-вітчим
У жительки села Галичани Городоцького району Соломії Башлюк (імена та прізвища потерпілих та обвинуваченого з етичних міркувань змінено) склалася не проста доля. Спершу життя звело її з місцевим жителем Андрієм Пилипенком. Невдовзі Соломія завагітніла від цього парубка. Втім, останній відмовився визнавати майбутню дитину своєю й покинув кохану. Невдовзі у Башлюк народилася дівчинка, яку нарекли Діаною. Відтак на соломію очікувал ще одне випробування. Дитині було встановлено страшний діагноз: дитячий церебральний параліч (захворювання, яке викликається ураженням головного мозку і характеризується паралічем, слабкістю м'язів та порушенням координації –авт.). Маля не могло самостійно рухатися та постійно потребувало сторонньої допомоги.
Згодом молода жінка невдовзі познайомилася з раніше судимим уродженцем Макіївки Донецької області Євгеном Єфремовим. Галичанку не злякала кримінальна біографія нового кавалера (за плечима донеччанина тягнувся шлейф злочинів різного калібру: розбої, пограбування та крадіжки). Більше того, невдовзі Соломія запропонувала Євгену поселитися у її помешканні.
Спершу співмешканець галичанки поводився більш менш миролюбно. Він допомагав Соломії у догляді за дитиною та іноді робив малечі масажі. Втім, невдовзі відчувши себе негласним господарем оселі, Євген почав влаштовувати побутові сварки. Іноді у розпалі емоцій він навіть міг підняти руку на свою кохану. Втім, почуття любові до чоловіка затьмарили жінці свідомість. Вона прощала йому ледь не все. За це й невдовзі поплатилася.
Те, що сталося листопадового дня минулого року в помешканні Соломії Башлюк, могло б і не сплисти на поверхню, якби клубок подій не розмотали правоохоронці. Повернувшись додому, господиня оселі виявила свою дитину без свідомості. Євген, з котрим вона залишила Діанку, пояснив, що та упала з ліжка. Схвильована побаченим, жінка викликала медиків. Медсестра, яка прибула у кареті швидкої медичної допомоги, зробила дитині штучне дихання. Однак, це не принесло жодного ефекту. Відтак вона із прикрістю констатувала смерть дитини.
Із синців, виявлених на тілі дитини у медиків виникла підозра, що вона померла не своєю смертю. Лікарі повідомили про подію у правоохоронні органи.
Коли розпочалося слідство у кримінальній справі, ані Євген, ані Соломія не визнали факт скоєння вбивства дитини. Лише під час допиту Башлюк у якості потерпілої остання повідомила, що її співмешканець вимагав підтвердити, що дитина самостійно впала із ліжка. А ще за її словами Єфремов вимагав змінити свідчення, в яких вона поінформувала, що в момент події він перебував у помешканні один.
Незважаючи на відсутність свідків вбивства та невизнання Євгеном Єфремовим своєї вини, слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУ МВС України у Львівській області
майор міліції Сергій Балич здобув докази скоєння особливо тяжкого злочину. Під час розслідування кримінальної справи було встановлено, що 26-річний донеччанин умисно наніс численні удари по тілу маленької Діанки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до тяжкого тілесного ушкодження й у момент заподіяння були небезпечними для життя. Отримані дитиною травми призвели до гострої внутрішньої крововтрати й спричинили смерть потерпілої. Обставинами, які обтяжують вину Єфремова, став факт вчинення злочину щодо малолітнього, який перебував у безпорадному стані. На даний момент кримінальне провадження скероване до суду. За жорстоке вбивство дитини з дитячим церебральним паралічем нелюдові загрожує довічне позбавлення волі.
Юрій СКОБАЛО,
Газета «Міліцейський кур’єр»
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: НАТО зупиняє співпрацю з ...
Наступна новина: На Волині оперативники ...
Театральная афиша Москвы: лучшие спектакли
Понятие и признаки инфантильности: как распознать психологическую незрелость
Самі дієві мазі з трав
Як найкраще привітати: ідеї та поради