Війна за сміття

Прокуратура, санепідемстанція, управління з надзвичайних ситуацій, міська влада — упродовж останніх двох тижнів усі ці структури стежили за станом головного івано-франківського смітника. Через дощі на звалищі відходів у селі Рибне зібралося стільки фільтрату (води, яка стікає з куп сміття, яке перегниває), що почали говорити про загрозу екології прилеглих територій і міста. Відбулося навіть засідання надзвичайної протиепідемічної комісії, на якому вирішили негайно змонтувати трубопровід, щоби відвести з полігону отруйні стоки. Міськвиконком, у свою чергу, прийняв рішення терміново виділити на ці роботи з резервного фонду 200 тис. грн. І... пшик.
Незважаючи на ризик (дощі йдуть собі далі), упродовж більш, як десяти днів, гроші з фінансового управління в житлово-комунальне не надійшли. А до краю чеків (водойм, у які стікає фільтрат) залишається все менше сантиметрів.

Намагаючись з’ясувати, що відбувається на міському сміттєзвалищі, ми потягнули за ниточку — і почали розмотувати клубок. Клубок проблем, які наразі не дозволяють у нашому місті ефективно збирати й переробляти відходи. Все, що відбувається зі сміттям і довкола сміття у Франківську, нагадує партизанську війну. Вона ведеться на двох рівнях: у площині інтересів матеріальних і політичних.

Унікальний полігон

Без жартів: сміттєзвалище у нас особливе. Воно знаходиться у „глиняному замку” — з усіх боків обкладене товстим шаром глини. Дно — шестиметровий глиняний горизонт. Така „чаша” не пропускає стоки, тож фільтрат накопичується у чеках, як у посудинах.
Першою про небезпеку витоку фільтрату заговорила прокуратура. Трохи більше місяця тому з цього приводу вона скерувала в санепідемстанцію запит. „Комісія у складі екологів і епідеміологів, які виїжджали на місце, констатувала, що стан підземних вод і свердловин в околицях сміттєзвалища відповідає нормам”, — повідомила заступник головного державного санітарного лікаря міста Леся Палійчук. Однак ця ж комісія визнала, що ситуація з фільтратом на полігоні — критична. До гребеня чеків на той час залишалося не більше 30 см.
Коли проблему підняли на апаратній нараді міськвиконкому (такі відбуваються щовівторка), начальник управління житлово-комунального господарства міста Петро Косюк оптимістично запевнив мера й усіх присутніх, що до краю водойм ще півтора метра. Через три дні комісія міськвиконкому оглянула полігон і скликала надзвичайну протиепідемічну комісію. Вирішили терміново розгорнути трубопровід і відпомпувати фільтрат. Гроші на ці роботи взяли з тих, що були призначені на ремонт мостів. Поки що транш, а це більше 200 тис. грн., затримався десь у нетрях фінуправління. Дощі в минулі вихідні додали ще кілька сантиметрів у чеках.

В одну кишеню

Загалом розгортання 16-ти кілометрів трубопроводу обійдеться місту в більше, як 660 тис. грн. Як пояснив пан Косюк, технологія передбачає, що трубопровід демонтують, промивають і консервують щоразу після того, як відкачають фільтрат. Таку операцію зазвичай проводять раз на два роки. Востаннє стоки відкачали в липні 2007 р. Роботи постійно виконує підприємство АТП-0928, яке експлуатує полігон.
Підприємство (має статус ВАТ, але 51% акцій належить міській раді) збирає і вивозить сміття, як і ще три приватні підприємства в місті — Автоколона-2222, Еко-Івано-Франківськ (головний офіс у Львові) і підприємець Стасишин. Комунальна частка власності і підтримка керівництва УЖКГ забезпечує АТП привілейоване становище, незважаючи на те, що витрати в нього — найбільші. Саме ці витрати стали підставою для визначення тарифу на вивезення сміття для всіх перевізників міста. А працюється так: Еко-Івано-Франківськ за один рейс вивозить в середньому 80 кубометрів відходів, тоді як АТП — від 12 (ЗІЛом) до 40 (КАМАЗом). Еко прибирає за собою майданчик, АТП не готове взяти на себе такі зобов’язання. Чомусь Еко обслуговує територію лише одного ЖЕО (дев’ятого), АТП ж належать смітники більшої частини міста. І на майданчиках у цих дворах (автору пощастило жити на території, що її обслуговує АТП) постійно є пожива для псів, щурів і „людей за межею бідності” (цитата пана Косюка).
При тому, що працює неефективно, АТП-0928 постійно отримує дотації з міського бюджету та матеріальну підтримку у вигляді техніки. Нещодавно за гроші з транспортного збору УЖКГ придбало два сміттєвози по 800 тис. грн. кожен і безкоштовно передало їх АТП. „В цьому випадку маємо два порушення, — коментує заступник міського голови Олександр Дерев’янко. — По-перше, кошти транспортного збору дозволено використовувати тільки на техніку для ремонту доріг. По-друге, передача відбулася неправомірно — за наказом управління, без рішення виконавчого комітету”.

Фіаско, й тільки

Таким самим штибом АТП передали устаткування зі збирання пластику — близько 300 тис. грн. на сітки-контейнери і спеціальний прес отримало УЖКГ міста з обласного бюджету в рамках реалізації спільного проекту з утилізації пет-пляшок. А підприємство збирає пляшки, як і сміття вивозить. Минулого тижня його машина працювала два дні і вивільнила з контейнерів трохи більше 160 кубометрів відходів. У той же час приватний підприємець Мельник (місто Калуш) з удвічі меншої території вивіз 275 кубометрів пет-пляшок. Спритність приватника роззлостила АТП. Відбулися „розбори”, і калушанина дещо потіснили. Директор підприємства Богдан Тимочко на одній із нарад зазначив: „Були суперечки з приводу того, щоби підприємець не ставив свої контейнери там, де ми ставимо...” Уже не ставить. Але що робити, коли АТП свій пластик регулярно не прибирає? Певно, накопичення сміття — стиль роботи підприємства.
На міському сміттєзвалищі, що його експлуатує АТП, також гори відходів. Найсвіжіша купа — метрів десять заввишки. Але ж сміття слід складати у ями, трамбувати і засипати шар за шаром землею. Для будівництва двох додаткових чеків цьогоріч передбачили 1,4 млн. грн. Знайшовся виконавець, зробив частину роботи (на 70 тис. грн.), не отримав за це ні копійки і зупинився. Гора сміття, як і кількість фільтрату, росте. Треба конче звести новий чек. Але про це відповідальні особи мовчать. Чи не чекають знову втручання прокуратури? Шкода, що міський голова не прогулюється на полігон. Якби пан Анушкевичус регулярно оглядав Рибне, наше місто, можливо б, мало програму з прибирання й утилізації сміття.

Чорні діри

А поки що маємо „чорні діри”, в яких зникають бюджетні гроші (гроші мешканців міста). Наприклад, несанкціоновані звалища. „Прибрати стихійний смітник, за офіційним кошторисом, — 10 тис. грн., — каже Олександр Дерев’янко. — Ми перевіряли. Витрати — на рівні 100 л солярки плюс оплата праці двох чоловік”. Хто у нас контролює кількість таких смітників у міст? Структура, яка організовує їх „ліквідацію”, — УЖКГ.
Інший приклад: напівприватний перевізник АТП-0928, що обслуговує полігон, сам у себе приймає сміття. Кажете, успішно бореться зі спокусою приписок? Вся система обліку відходів у нашому місті побудована на „умовних кількостях”. ЖЕО, які би мали контролювати, скільки сміття забирають з майданчиків, в принципі не могли забезпечити присутність свого представника на кожному смітнику, коли туди приїздив перевізник. І підписували документи, вірячи сміттярам на слово. „Перевірка на території одного з ЖЕО показала, що на час нашої інспекції кількість сміття зменшується приблизно на 20%”, — зазначив пан Дерев’янко. А „дуті” кубометри — це вже гроші з гаманця городян. До речі, через неорганізований облік ми, мешканці багатоповерхівок, платимо за сміття частини жителів приміських сіл, а також підприємців і установ, які дозволяють собі викидати сміття у дворах житлових будинків.

Інтриги фінансові й політичні

Наразі АТП-0928 визнано банкрутом, розпочата процедура його санації (відновлення). Пан Косюк переконаний, що в цьому підприємству допоможе пряме отримання коштів — гроші за вивезення сміття тепер надходять безпосередньо на його рахунок. Зараз невідомо, хто саме намагається прибрати до рук АТП (подейкують, що інвестором може бути як столична, так і іноземна фірма). Одне достеменно: умови нового конкурсу на вивезення сміття, які підготувало УЖКГ, складені таким чином, що АТП стає головним гравцем на ринку, а решта підприємств і підприємців змушені будуть іти під його „дах” — у субпідряд. Таким чином, зберігається існуюча система з „умовними” кубометрами і тарифами та щедрими потоками з бюджету.
Альтернативна модель, яка ламає систему, двічі виносилася на міськвиконком і двічі була відхилена. До того, що вона утискає фінансовий інтерес певної групи, додалося й те, що пропозиція належить представнику опозиційної політичної сили (БЮТ). А пропонувалося всього лише на базі полігону створити цілком комунальне підприємство (таке, до речі, номінально існує, але займається якимись „лівими” справами), яке могло бути прибутковим і яке нарешті би вичистило місто. Війна триває. Івано-Франківську це дається взнаки: він вже втратив у рейтингах свій статус „найчистішого” та „найбільш комфортного для життя” і поволі перетворюється у велику помийну яму. Шановна громадо, чи не пора втрутитися?

Ярина ВОВК