Піддослідне покоління, або ж залежність від незалежного тестування

Піддослідне покоління, або ж залежність від незалежного тестування

25.02.09 09:30 0 2557
Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) випускників шкіл називають найбільшою реформою в українській освіті. Це нововведення стало питанням не лише освіти, але й політики, культури та суспільства. Про ЗНО дискутують у телепередачах, його обговорюють батьки учнів і студентів, ректори університетів, директори шкіл. Але найвідчутніше ЗНО вплинуло на учнів, і саме вони можуть найточніше оцінити таку реформу, від якої залежить їхнє майбутнє.

Але з чого б розпочати? Мабуть, зі спростування того, що ЗНО – це нібито один з найшвидших і найефективніших шляхів подолання корупції під час вступу до ВНЗ. Не можна сказати, що члени приймальних комісій торік так нічого й не поклали до кишень. Приміром, було анульовано ліцензію на здійснення освітньої діяльності університетом «Львівський Ставропігіон» за грубі порушення законодавства про освіту. Із 146 осіб, зарахованих у межах ліцензованого обсягу на перший курс, згадані порушення зафіксовано в особових справах 47 студентів (32 відсотки).

Іншим болючим питанням вступу до ВНЗ є творчий конкурс в окремих закладах. Власне, ще й таке вступне випробування, крім загальних іспитів, завше проходили абітурієнти, котрі бажали оволодіти тією чи іншою богемною професією. І це зрозуміло, бо до того чи іншого мистецького фаху ще потрібно мати належне обдарування. Тож і нині творчий конкурс має таке саме значення для вступу на мистецькі факультети, як і ЗНО. Але учні хотіли б знати: результати творчого конкурсу в нас оцінюють уже згідно з рівнем таланту його учасників чи й далі, як і колись, відповідно до певних сум?

Якщо це справедливе випробовування-перевірка творчого дару абітурієнта, то, звичайно ж, воно потрібне. Адже, скажімо, на першому курсі факультету дизайну вже не навчають основ малювання – це вважають давно засвоєним фундаментом. Але якщо творчий конкурс і далі слугуватиме викладачам джерелом матеріального збагачення, то через кілька років театри й галереї будуть переповнені бездарними режисерами й акторами. Ось що стверджує, скажімо, студентка першого курсу факультету дизайну: «Творчі конкурси справді потрібні. Власне, при кожному з ВНЗ, які готують тих чи інших фахівців, мали б бути, крім загальних екзаменів чи тестів, і спеціальні іспити на профпридатність. Кожна молода людина, знаючи, ким хоче стати, заздалегідь готується зробити перший крок у майбутнє, і я вважаю, що її старання й талант мають оцінювати не лише комп’ютери, а й фахівці».
У цьому ключі не можна не згадати про те, що певні університети братимуть до уваги й атестати, тобто допускатимуть до державної форми навчання лише тих учнів, які мають оцінки, не нижчі від «четвірки». І тут теж стикаємося з непорозумінням. Адже, враховуючи складність ЗНО, ми набагато більше уваги приділяємо тим предметам, з яких складаємо тести, і вже бракує часу, щоб добре вивчити багато інших, інколи дуже важких дисциплін. Погодьтеся, що не кожна дитина може навчатися на «відмінно», студіюючи нескінченну кількість предметів. Ті, хто придумує такі постанови, могли б бути й розумнішими. Адже спеціаліст, наприклад, із міжнародних відносин, не обов’язково мусить ідеально знати хімію! А тим, хто таки впевнений у потрібності та справедливості цих заходів, можу нагадати слова відомого французького письменника Вовенарга: «Неможливо бути справедливим, не будучи людяним». Крім цього, вельми незадоволені учні й тим, що екзамени в школі ні на що не впливають, їх проводять, так би мовити, «для душі». Навіть голова Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук якось сказав: «У перспективі, на мою думку, в загальноосвітніх школах, удосконалюючи модель проведення зовнішнього оцінювання, потрібно відмовитися від державної підсумкової атестації».
Словом, нинішніх випускників можна назвати піддослідним поколінням. Нерідко стає навіть моторошно від метаморфоз в освітній системі!

Насамперед шокували зміни до переліку предметів, з яких потрібно здавати незалежне тестування. Наприклад, було скасовано ЗНО зі всесвітньої історії, зарубіжної літератури, права та економіки. Причини відміни перших двох предметів – незначна кількість охочих здавати їх, а от право й економіку відмінили, тому що Міністерство освіти і науки (МОН) вважає непотрібним ввести до переліку вступних предметів ті, які не викладають у школах як систематичний курс. Та в цьому разі виникає обурення в дітей, котрі протягом тривалого часу готувалися до незалежного тестування з права, а тут раптом повинні здавати історію України. Якщо ж подумати логічно, то економіку, можливо, й не в кожній школі викладають, а от право, нехай тільки і рік, вивчають обов’язково в усіх середніх навчальних закладах. І хіба майбутній юрист не має знати вже при вступі до профільного ВНЗ основи правознавства?

Ще одним цікавим експериментом з боку МОН є ЗНО з англійської мови. Зовсім недавно можна було почути: «Високоякісне тестування з англійської мови можливе лише через років десять». Та вже у
2009-му випускники пройдуть незалежне тестування з цього предмета. Тож, одразу виникає питання: «Якщо ці тести з’явилися так швидко, то вони – низької якості?»ѕ Залишається лише чекати 2 червня, коли й проходитиме іспит з англійської мови, аби довідатися про це.

Звичайно, важко знайти учня, який був би проти тестування. Проте, кажучи про позитиви цього нововведення, школярі завжди вживають слово «але». Приміром, Вікторія (16 років) на питання про важливість незалежного оцінювання відповідає: «ЗНО – це спосіб перевірки наших знань. Щось схоже на IQ. Та мені здається, що незалежне тестування не змінить процесу вступу до університетів, тобто гроші залишаться на першому місці». інша учениця стверджує: «ЗНО – це великий поступ в освітній сфері України, спрямований на більш справедливе оцінювання знань. Але оскільки це нововведення, то воно ще має багато недоліків, які потрібно усунути».
Правда, ті, хто вже склав незалежне тестування, впевненіше оцінюють ступінь ефективності ЗНО. Наприклад, 17-річна Ксенія розповідає: «Я за те, щоб незалежне тестування і надалі проводилося в Україні, бо завдяки цьому справедливіше оцінюють знання учнів. Великий мінус, який я побачила в ЗНО на власному досвіді, – вчителі не заохочують учнів до навчання, а навпаки – залякують їх важкістю завдань, не знаючи, чого насправді вимагати від школярів. Справедливість незалежного тестування полягає в об’єктивності. Адже вчителі не знають дитини, роботу якої оцінюють, і тому не можуть оцінювати її суб’єктивно. Я не згідна з тими, хто стверджує, що у тестах є щось зайве. Переконана, що всі завдання в них сформульовано лише на основі шкільної програми».

Втім, яскраво засвідчив ставлення школярів-випускників до ЗНО торішній їхній масовий перехід до різних училищ (наприклад, технічних). Мабуть, учні просто бояться тестів, для успішного складання яких потрібно дуже багато працювати. Особисто я вважаю, що це свідчить про недоліки системи освіти в Україні, оскільки чимало учнів середніх шкіл практично не набули належних знань за роки навчання. Але заразом зостається надія, що через п’ять–десять років ніхто з випускників не писатиме такої статті, тому що освіта стане більш справедливою й не виникатиме причин вести дискусії про потрібність чи, навпаки, зайвість незалежного оцінювання знань.
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Українці не мають змоги ...
Наступна новина: Депутати пропонують ...

КОМЕНТАРІ