Луцько-волинські реалії: Не так сталося, як декому гадалося...

Луцько-волинські реалії: Не так сталося, як декому гадалося...

02.03.09 11:50 0 1855
Коли знову волею випадку перебуваю у рідному Луцьку, зустрічаюся з тими, хто не просто протирає штанці в «білому домі» чи в «хатинці» напроти лялькового театру, кажу про себе: на відміну від Києва чи Львова Волині пощастило із владою. Спасибі тобі, «Волинська правдо», за правду, за успішну війну зі всіляким бур’яном − кропивами, будяками, зіллям, словом, мерзотою. Принаймні є хоч одне видання, яке не лягло під бандитів…

Нарешті Луцьк зумів вибрати таки свого справжнього міського голову. На фоні тотальної брехні – це не просто перемога правди, Богдана Шиби, це вияв політичної зрілості наших земляків. Хоча, здавалося, вони були приречені на масштабний фальсифікат, на продовження періоду сумлінної праці задля збагачення одного сімейного (родинного) клану. Не так сталося, як гадалося. У тому числі – всілякими судіями, прокураторами та іншими.

А пригадуєте…

Ой, Кривицкий, ах, Кривицкий,
Сокол наш родной!
Жаба даст нам цыцки,
Ежели не пойдем с тобой...

Цей «шедевр», нібито проплачуваний Луцькою міськрадою («ах книжонка, ты моя книжонка»), народився з-під пера вірного «лизальника» «таваріща Марушкіна», який, «закопуючи» тролейбусників, славословив на адресу Федоровича. Подібних класиків вистачає і в Богдана Павловича, однак… Час від часу він їм дає по писку. Певне, не занедужав нинішній мер на шизоїдну хворобу невиліковних амбіцій, маючи і мужність, і володіючи тверезою здатністю бути господарем, а не рабом-паяцом «царської» ситуації. Навіть тоді, коли політика БЮТу сконцентрувалася на відстоюванні інтересів однієї людини, Богдан Павлович залишив партійні ряди, аби працювати суто на громаду обласного центру Волині.

Пішли б лучани із Кривицьким (його не відомо за які заслуги забрали до ВОДи) – і відчули б «рай» дерибану. Чоловік уже ввійшов у смак, чхав із великої літери на проблеми Луцька… Якби не реальне волевиявлення, товаришу Антону Федоровичу міг би позаздрити навіть сам київський Льоня «Космос» чи львівський теперішній «вишивальник». От вам і наслідки того, хто є насправді не продажною істотою жіночого роду, а справжнім громадянином. Дякую тобі, рідний Луцьку! Києве, Львове, Житомире, рівняння на волинську столицю (як пише «ВП»!).

Я ж скажу тобі, «Волинська правдо», правду − під час виборів не віддав голос за Богдана Шибу. І досі картаю себе за це (хоч не голосував за колишнього головного есдека із помаранчевим шаликом). Особливо відчув цей самодокір після того, як Богдана Павловича, нашого міського голову, якийсь «русскоязичний» Приколіч-Триколіч обізвав махновцем. І це за те, що Шиба був єдиним мером в Україні, який не злякався київського пресингу, зумів зірвати «газову» пломбу − і Луцьк, на відміну, від Житомира, Києва, Вінниці, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Рівного і т.д. – не потерпав від холоду. Слава тобі, Господи, віддали для Львова пані Таню комунальну – хай уже мордуються, «сліпці». Тож тепер у Луцьку нарешті вулиці прибираються!

А дороги? Казка! Хіба можна порівнювати із отими «окопами» поміж хвалених столично-галицьких бруківок. Та там «закопали» не тільки «Євро-2012», а й саму віру в українську щирість…

Не розумію, правда, навіщо колишнє керівництво Волині (маю на увазі й депутатський корпус) дали згоду на те, щоб будівництвом доріг у нас займалося львівське підприємство зі своєю застарілою технікою. Та можливості «Луцькавтодору» куди більші. Але нині ця структура фактично виживає завдяки замовленням луцької міськради. І «Луцькавтодор» працює на міську казну нашого міста, а не на галицьку столицю.

А в самому Львові і так вистачає проблем, які, здається, ніхто й не збирається вирішувати. Якби «проснувся» покійний В’ячеслав Чорновіл… Такого жахливого бедламу в Україні годі було навіть сподіватися. Приємні винятки – рідні Луцьк, як і Волинь загалом. Адже тут маємо нарешті справді свою владу. У політичному небутті – всілякі варяги-французи, «рідні» Бондарі, єцнуті панки і підпанки. От би лишень голова облдержадміністрації Микола Романюк (порядна, високоваліфікована людина, сильний керівник) сказав «до побачення» старим енурезникам, людям поважного пенсійного віку. Хай собі порядкують на дачках-подачках, пишуть мемуари…

Та й пану Богдану варто уважніше подивитися на декого зі своїх заступників (не маю на увазі Владислава Стемковського – як виросла людина, як вдало працює на громаду!). Невже його не навчив досвід кума-паплюжника з якогось сільця у Турійському районі? Пора принаймні кільком окабанілим міським чиновникам показати, як Пеле гола забивав. Інакше вони завтра не просто влаштують пастку для мера, а накинуть зашморг для всіх лучан – і пролетарів, і магнатів, і кого завгодно.

Певна річ, я не збираюся бути суддею, розставляти акценти, що так, а що не так. Просто наболіло на душі – то й хочеться висловитися. Але сумніваюся, що навіть «Волинська правда» дозволить собі надрукувати мою «крамолу». Я на власне виправдання скажу хіба, хоч не зводжу ні з ким рахунки, а намагаюся поділитися своєю правдою. Вибачайте за помилки.

Степан РАДЧУК
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: В Івано-Франківську ...
Наступна новина: Митрополит Ніфонт ...

КОМЕНТАРІ