Іванофранківцям доводиться звикати до того, що з міста зникають маленькі продуктові базарчики в мікрорайонах, а натомість виростають багатоповерхівки торгових центрів. На перший погляд, така “європейська” тенденція мала би тішити городян, адже замість занедбаних і погано доглянутих торговельних майданчиків, які приваблюють волоцюг, пияків та бродячих собак, з’являються супермаркети з яскравими фасадами, неоновими вивісками та блискучими вітринами. Однак користь для мешканців міста від таких проявів цивілізованості буває надто сумнівною.
Наприкінці минулого року київська фірма “Євротек” отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею майже півгектара в мікрорайоні Пасічна в Івано-Франківську. Фірма не брала участі в жодних земельних аукціонах, а просто скупила п’ять ветхих халуп на вулиці Федьковича разом із земельними ділянками. Причому один з будинків (Федьковича,46) довелося купувати у різних власників по крихітках-четвертинках, а саму споруду, від якої тепер не залишилося й сліду, буквально викликати з небуття.
Саме ділянка, виділена під обслуговування будинку-привида, стала причиною для витіснення продуктового базарчику, право орендувати який тутешні підприємці відстоюють вже понад два роки.
Відомо, що набувати у власність земельні ділянки, які належать територіальній громаді міста, на земельних аукціонах забудовникам не надто вигідно: ціна гектара в Івано-Франківську стартує від мільйона доларів. Підприємливі люди звикли економити, тож вдаються до різних обхідних маневрів. Зокрема, щоб набути землю у власність, у місті скуповують старі садиби та приватизовані для їх обслуговування земельні ділянки.
У грудні 2007 року в такий спосіб державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4867 гектара на вулиці Федьковича в Івано-Франківську отримала київська фірма “Євротек”. Причому чотири сотки виділеної під обслуговування будинку №46 земельної ділянки зробили накладку із територією продуктового ринку, оренди якого уже третій рік добивається місцеве приватне підприємство “Скіфія”. З приводу спірної землі цього року відбувалися слухання в Господарському суді Івано-Франківської області, які завершилися 19 вересня рішенням на користь, як не важко здогадатися, значно багатших столичних бізнесменів.
Франківські підприємці, які вже третій рік поспіль намагаються узаконити існування продуктового базарчику в мікрорайоні Пасічна, стверджують, що будинок №46, під який виділялася земельна ділянка на вулиці Федьковича, вже давно не існує. За їхнім клопотанням до судової справи було долучено фотографії збитої з дощок шопки, яка, очевидно, мала символізувати житловий будинок. Однак на розгляд справи ілюстрації ніяк не вплинули. Суд прийняв до уваги написане, а не сфотографоване.
“Не можна взяти до уваги твердження позивача про те, що будинковолодіння по вул. Федьковича, 46 у м. Івано-Франківську не належить до капітальних споруд, що доводиться фототаблицями та поясненнями ряду осіб... Статус вказаного будинковолодіння як об’єкта нерухомості підтверджується реєстраційними даними Івано-Франківського ОБТІ”, - констатується в рішенні суду.
Справді, дощатий сарайчик, фотографія якого опинилася в розпорядженні “Галицького кореспондента” (див. фото на 1 сторінці — авт.), як виявилося, має технічний паспорт з відповідним реєстраційним та інвентарним номером обласного бюро технічної інвентаризації, датований 25 травня 2007 року.
Згідно з експлікацією у техпаспорті цей, з дозволу сказати, житловий будинок складається з коридору та однієї кімнати площею 13 квадратних метрів (в документ також вписана примітка про те, що половина будинку — знесена). Стоїть він, начебто, на бетонному фундаменті, має дерев’яні стіни та перекриття, дощану підлогу, пічне опалення і навіть підключений до електропостачання. У характеристиках будинку вказано високу ступінь його зношеності, тож інвентаризаційну вартість нерухомості оцінено лише у неповних 5 тисяч гривень.
Репортер “ГК” провів польові дослідження на місці ймовірного розташування будинку на вулиці Федьковича, 46. Опитування місцевих мешканців дало дуже суперечливі результати. Один із сусідів говорив про сорок шостий будинок, вказуючи на обгорілу халупу, яка зайнялася восени минулого року і в якій, кажуть, було виявлено чийсь труп. Хтось показував на кут відгородженої парканом та зарослої бур’янами ділянки, ніби саме тут стояла величезна глиняна “мазанка” під номером 46. А від тієї дерев’яної буди, яка фігурує як будинок на Федьковича, 46 в матеріалах судової справи, тепер залишилася тільки купа дощок, засипана сміттям та відходами.
“Ця будка з’явилася навесні 2007 року, - пригадували у розмові з репортером “ГК” продавці продуктового ринку. - А коли розпочався судовий спір про земельну ділянку, виділену під обслуговування цього будинку, будку швидко розібрали. Ці дошки — все, що лишилося. А сорок шостий будинок насправді колись стояв зовсім не на тому місці, його давно знесли”.
І хоча зараз на земельній ділянці, відведеній під обслуговування будинку, не видно й сліду від тих бетонних фундаментів, на яких він мав би стояти, привид загадкової садиби минулого року матеріалізувався у цілком реальних та офіційних документах: актах дарування та купівлі-продажу частин домоволодіння, завірених у державній нотаріальній конторі.
...2 червня 2007 року власниця офіційно існуючої в документах половини будинку на вулиці Федьковича, 46 (мешканка Львова) подарувала четверту частку домоволодіння жінці з франківською реєстрацією, яка, однак, переважно проживає в США (від її імені виступав представник з довіреністю, оформленою приватним нотаріусом міста Чикаго). Ще одну четвертинку домоволодіння того ж дня придбав ще один мешканець Івано-Франківська, але знову ж таки не особисто, а через представника, який має таке ж прізвище та ініціали, як і дивізійний менеджер київської фірми “Євротек”. Цей збіг, очевидно, не випадковий. Бо вже через чотири місяці після продажу четвертованого будинку обидві четвертинки домоволодіння (щоправда, уже разом із приватизованими за спрощеною схемою земельними ділянками для обслуговування будинку) стали власністю саме фірми “Євротек”.
У ситуації з тим, як столична фірма набувала у власність чималу земельну ділянку в престижному мікрорайоні міста цікавою виглядає позиція службовців міськвиконкому, які часом виявляли просто паранормальну обізнаність про плани фізичних та юридичних осіб. Скажімо, не встигла ще та франківчанка, яка живе в Америці, отримати в подарунок свою частку будинку, а управління архітектури та містобудування міськвиконкому вже видало їй висновок (датований 19 березня, майже за три місяці до дати дарування) щодо “виготовлення документів на користування земельною ділянкою, що розташована на вулиці Федьковича, 46”, яким погоджено передачу у власність вказаної земельної ділянки “для обслуговування та будівництва житлового будинку”. А фірма “Євротек”, хоч і отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, яка включає в себе і територію обслуговування садиби-привида, тільки у грудні 2007 року, але передбачливі службовці міськвиконкому, здається, добре знали, що киянам усе вдасться, і дали їм дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт для будівництва торгового центру в районі вулиць Галицької — Тролейбусної ще за півроку до того, 22 червня 2007 року.
Пояснити режим сприяння, створений міськими чиновниками для столичної фірми, яка набувала у власність землю від приватних осіб, а не перемагала на земельних аукціонах (останнє передбачало б надходження чималих коштів до міського бюджету, а значить, фінансування програм з благоустрою міста, проведення ремонту розбитих доріг, наведення ладу зі стихійними смітниками та багато іншого), діями на користь територіальній громаді, на жаль, неможливо. Мабуть, вони керувалися якимись іншими інтересами: власними, третіх осіб або тими й іншими разом.
Представники франківського підприємства “Скіфія” вважають, що комбінацію із накладкою земельної ділянки “Євротек” на територію, яку вони планують орендувати для існуючого вже багато років продуктового ринку, була проведена тільки для того, щоб витіснити дрібних підприємців і ліквідувати, як вони кажуть, останній у місті соціальній базар. “Для будівництва торгового центру їм потрібна вся ця територія, включно з територією ринку. Судовий спір через накладку двох земельних ділянок було затіяно тільки для того, щоб не дати можливість підписати договір оренди з міською владою”, - стверджують підприємці.
Виявляється, ще в липні 2006 року виконком Івано-Франківської міської ради надав дозвіл ТзОВ “Скіфія” на тимчасове розміщення торгових місць для організації ринку на земельній ділянці на вулиці Тролейбусній. На початку грудня того ж року міськрада надала дозвіл на складання проекту землеустрою. Впродовж року підприємці збирали всі необхідні дозволи і висновки. Робилося все дуже повільно і з великим скрипом. Як пояснив один із підприємців: ”У нас якщо не підмажеш, то тихіше їдеш. А ми хабарів нікому не платили”.
Коли для оформлення договору оренди франківським підприємцям залишалося зробити лише один маленький крок: внести інформацію про земельну ділянку в електронну базу даних, виявилася несподівана накладка у зв’язку із згаданими вище перепродажами “почетвертованого” будинку-привида та земельної ділянки для його обслуговування.
На жаль, суд, до якого звернулися представники “Скіфії” з проханням вирішити земельний спір з київською фірмою “Євротек”, не знайшов можливості задовольнити позовні вимоги франківських підприємців і скасувати приватизацію та продаж земельної ділянки, яка вклинилася в територію, заплановану для оренди. Тепер у “Скіфії” залишається шанс господарювати бодай на тих десяти сотках земельної ділянки, яка залишається поки що недоторканою. Але для цього потрібно внести корективи в уже існуючі землевпорядні документи і добитися укладення багатостраждального договору оренди. Немає сумнівів, що зробити це буде не просто. Особливо якщо врахувати, що мінімальна ціна тих останніх десяти соток базарної землі становить щонайменше сто тисяч американських доларів.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Джерело: http://www.gk-press.if.ua/
Попередня новина: Двоє хабарників на одній ...
Наступна новина: Міліцейський “Інтелект” ...