”Коаліція БЮТ і Партії регіонів не принесе державі стабільності”

Що думаєте про обрання президента Віктора Ющенка головою ”Нашої України”?

— За Конституцією президент не має права виконувати жодних представницьких функцій в об’єднаннях громадян, якими є і партії. Але Роман Зварич запевнив, що ”нашоукраїнці” знайдуть можливість сформулювати положення партійного статуту таким чином, щоб це не суперечило Основному закону. Теоретично це можливо.

Із точки зору політичної доцільності потреба в такому кроці визріла вже давно. Бо рейтинг президента був завжди вищим, ніж ”Нашої України”. Тому він і очолив партію, щоб підвищити популярність своєї політичної сили. За нашими останніми дослідженнями, підтримка Ющенка у великих містах — шість відсотків, а ”Нашої України” — три відсотка. Тож для партії це надзвичайно корисний крок, який додасть їй голосів.

Чи є це сигналом до того, що президентська команда починає готуватися до дострокових парламентських виборів?

— Такий варіант розглядається. На днях один із лояльних до президента політологів дав чіткий сигнал: або спікер від ”Нашої України” — Іван Плющ, або дострокові вибори. Очевидно, стовідсоткової впевненості в тому, що Плющ очолить Верховну Раду, немає. Тому розглядається і запасний варіант — зміна парламенту. Саме цим пояснюється фіксація Віктора Ющенка на посаді лідера партії.

Останнім часом глава держави став більш жорстким у своїх висловлюваннях і більш дієвим. Це свідчить, що він або активно готується до дострокових парламентських виборів, або почав ”розігрівати” ситуацію перед президентською кампанією.

Чи буде взагалі обрано голову Верховної Ради й утворено нову більшість?

— Нині є достатньо висока вірогідність створення коаліції Партії регіонів і БЮТу. Якщо таке станеться, то обрання голови Верховної Ради стає практично невідворотним. Об’єднання цих сил можливе не на ідеологічній платформі, а із прагматичних міркувань — задля розподілу посад. І посада спікера є однією із перших, яка стане предметом домовленостей.

Але таке об’єднання викличе спротив президента. У нього не буде іншого виходу, як боротися за дострокові вибори. Бо він залишиться поза сферою домовленостей і буде лише статистом у політичній грі. Крім того, у парламенті утворюється небезпечна для нього конституційна більшість. Тож у такому разі загостряться стосунки між президентом, Верховною Радою й урядом. Ющенко реалізуватиме жорсткий сценарій на дочасні перегони або намагатиметься підмити цю коаліцію шляхом домовленостей із частиною депутатів від Партії регіонів. Тоді Тимошенко опиниться в лещатах.

Тож коаліція БЮТу і ”регіоналів” не принесе бажаного спокою державі, бо активізує президента. Ситуація стане ще більш конфліктною, а зміни в політичному середовищі — ще динамічнішими.

Шансів стати спікером у Івана Плюща чи іншого представника ”Нашої України” дуже мало. Усе залежить від того, як домовляться Ющенко й Янукович.

Чому не можуть створити коаліцію БЮТу, НУ-НС і блоку Литвина?

— Можливо, стосунки Ющенка і Тимошенко дійшли до точки неповернення, коли альянс демократичних сил імовірний лише за умов серйозних перегрупувань. Передусім — відмови Тимошенко від посади прем’єра. Але вона не поступиться, а це не влаштовує Банкову. Крім того, за такої коаліції Володимир Литвин претендує на посаду спікера. Тому для президента не залишається сенсу створювати таку більшість.

Ющенко заявив, що йому все одно, якою буде більшість у парламенті — аби лише вона працювала. Тобто Верховна Рада могла б обійтися і без  коаліції?

— Могла б. Але при цьому президенту потрібен технічний прем’єр-міністр — неамбіційний і підконтрольний. Зрозуміло, що це має бути не Юлія Тимошенко.

Чи зможуть БЮТ і ПР, об’єднавшись, внести зміни до Конституції щодо обрання президента в парламенті?

— Це наразиться на серйозний спротив із боку глави держави. У цьому разі в країні порушиться баланс політичних сил. І президент, і парламент спробують перебрати всю владу на себе. Це буде гра на краю леза і до повної перемоги однієї зі сторін. Для держави таке матиме небезпечні наслідки.

Можливо, краще справді провести в наступному році одночасні вибори і парламенту, і президента?

— Найбільш імовірними є дочасні парламентські вибори з черговими президентськими. Хоча це теж небезпечно, бо країна може залишитися без керівництва. Адже ні законодавча, ні виконавча влада не будуть повністю виконувати свої функції. Це буде час для суспільного збурення і масштабних провокацій — можливо, інспірованих ззовні. Держава вийде з таких одночасних виборів у повному програші.

Але чи краще проводити лише парламентські дострокові вибори в умовах економічної кризи?

— Можливо, це був би один із варіантів подолання цієї кризи, засіб допомогти політичним силам переформатуватися. Звісно, дострокові вибори не принесуть серйозних змін у складі парламентських фракцій. Хіба що якась нова політична сила подолає прохідний бар’єр — скажімо, ”Свобода” Олега Тягнибока.

Нині в Україні певний політичний клінч. Перерозподілити владу чи суттєво змінити структуру політикуму доволі складно. Але дочасні перегони підштовхнуть еліти спробувати домовитися по-новому. У результаті може створитися дієвіша конфігурація.

Загалом, головна проблема України не у відносинах між політичними силами, а в законодавстві. Ми пожинаємо наслідки ухваленої під час помаранчевої революції політичної реформи. Як на мене, це було свідомою диверсією, вчиненою з метою довести Україну до нинішнього хаосу. Отож маємо повністю розбалансовану систему влади, коли кожен намагається перетягнути ковдру на себе. Тож скільки б виборів не проводили, наслідком їх буде тільки тимчасова злагода в політикумі.

Багато кажуть, що ситуацію в політикумі можна вирішити через запровадження відкритих виборчих списків — коли люди могли б впливати на персональний їх склад.

— Це лише ускладнить виборчий процес і буде косметичним марафетом, але не вирішить системної кризи держави. Потрібно створити ефективну модель влади. Нинішня політична еліта на це не здатна. Але можливо, постійні чвари підштовхнуть її до розуміння того, що треба щось міняти. Можливо, варто провести референдум і запитати людей: держава має бути президентською чи парламентською? Потім внести відповідні зміни до Конституції і поставити крапку.