Все про тонкощі професії та взагалі про роботу слідчих «Нарцисовій Долині» розповів перший заступник начальника Хустського МВ, начальник слідчого відділу міліції Василь Гричка.
Восьма година ранку. У Василя Грички починається робочий день. За день – прийоми громадян, слідчих експериментів, ведення допитів, обшуків, очних ставок, виїздів. За 23 роки на слідчій роботі йому доводилося побачити та розглянути безліч кримінальних справ, пережити різні життєві ситуації: хтось хотів збагатитись незаконним шляхом, хтось вчиняв необдумані дії чи наносив тяжкі тілесні ушкодження, гірше - вбивства.
За словами Василя Васильовича професія слідчого не знає ні вихідних, ні святкових днів, а готовими до праці мусять бути завжди. Можуть викликати до праці і вночі. Навіть під час відпустки доводиться їхати на роботу.
- міськвідділу міліції підпорядковані практичних слідчих 16 чоловік. Професія важка і вимагає інтелектуальних, оперативних та аналітичних здібностей. Буває і таке, що доводиться працювати і цілодобово. – каже начальник слідчого відділення.
З останніх гучних справ Василя Гричку найбільше вразили три. Одна з них - це хуліганство священика в селищі Вишкові. Коли той з ножем погрожував громадянам, ставив їх на коліна і просив молитися. Інші два випадки більш трагічні - два вбивство в районі. Одне в селі Липча коли жінка молотком вбила свого чоловіка. Інша справа чоловіка з Драгова, який жорстоко вбив місцевого дяка на очах у жінки.
Проте, не зважаючи на всі ці події, кров і жертви правоохоронець запевняє – жалості до людей не втратив. Це стосується не самих злочинців, але їхніх дітей, матерів, дружин. Хоча з його професією не можна піддаватися емоціям, бо це завадить дати об’єктивну оцінку від якої в подальшому залежатиме доля людини. Він намагаєшся зрозуміти того злочинця, що його спонукало зробити той чи інший злочин.
Василь Гричка зробив коротку екскурсію по своєму відділу, де вдалося поспілкуватися і з двома жінками - слідчими. Всі інші чоловіки. Альбіна Кадар та Лідія Бакало розповіли, що про професію правоохоронців мріяли з дитинства. У шкільні роки читали багато книг, де головні герої – міліціонери, прості дільничні, "опера", дивились надзвичайно популярний серіал про Каменську. Тому після закінчення школи без вагань вирішили вступити до Університету внутрішніх справ і бути слідчими.
- Нам надзвичайно подобалась романтика цієї роботи, хотілося встановлювати справедливість, стояти на варті прав та інтересів громадян. Та коли прийшли працювати до правоохоронних структур зрозуміли, що міліція – це "важка романтика" і аж ніяк не безтурботна, - кажуть дівчата.
- Зараз ми на рівні з чоловіками і не користуємося ніякими поблажками. Робота важка, але ми справляємося, - додає Альбіна.
Цікаво те, що доля Лідію та Альбіну звела з першого курсу їхнього вишу. Дівчата з першого дня сіли за одну парту, жили в одній кімнаті гуртожитку, одна за одною заступали в добові наряди, а вони уже 2 роки працюють в одному службовому кабінеті та разом на «День слідчого» отримали чергове звання «старший лейтенант міліції».
Анна Перец
журналіст газети «Нарцисова Долина»
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Галичині залишив свій ...
Наступна новина: Тернопільська область: ...
Рост населения Казахстана: тенденции и вызовы
Топ-5 Лайфхаков: Как Открыть Сейф
Женские часы: как выбрать идеальную модель для делового стиля и летних образов
Понятие и признаки инфантильности: как распознать психологическую незрелость
Самі дієві мазі з трав